Від того як буде налагоджена стратегії оптимізації, залежить скільки профілю можна буде заощадити при крої. Стартегію треба обирати залежно від типів конструкцій в поточній оптимізації.
1 – Обрізка зазначеної або більшою довжини надаватиметься номер і вони будуть зберігатися на складі корисних обрізків для подальшого використання.
2 – По можливості програма буде прагнути робити обрізання, близькі до зазначеного розміру.
3 – Обрізки зазначеної і меншої довжини викидаються. Обрізки в діапазоні, більшому, ніж в п.3, але меншому, ніж в п.1 створюватися не будуть.
4 – Товщина пропила на одну сторону.
5 – Якщо виходить оптимізація, розділена на пачки за умовами розміщення в візках, то обрізок, отриманий при різанні першої пачки, піде в другій і отримає негативний номер. Параметр “Кількість балок використано в різних пачках” впливає на максимальну кількість таких обрізків на кордонах пачок по кожному артикулу.
6 – Визначає рівень використання складу корисних обрізків. Крайні положення означають, як буде вести себе програма при виборі – чи взяти зі складу обрізок (можливо, при цьому дещо збільшиться відсоток відходу) або ж взяти нову балку і, за рахунок збільшення кількості отриманих корисних обрізків, зменшити відхід.
приклад:
Є обрізок довжиною 1500 мм, і у нас встановлено, що максимальний даремний обрізок – 50 мм, товщина пилки – 2 мм. Якщо треба відрізати 1 496 – тут все зрозуміло, а якщо треба відрізати 1450 – то тут спірно – можна взяти цей обрізок і викинути 46 мм (+ 2 пропила) – близько 3 відсотків відхід або можна взяти нову балку, відхід нульовий, але на склад додасться обрізок 4500 мм довжиною.
Це два граничних випадки – бігунок визначає баланс між ними – щоб і склад не роздувати, і відхід був в межах норми.